У далях
Я шукав дорогу-шлях.
Путь буремний мій –
Згорнутий сувій.
Мій Бог, прости!
І знайшов…
Чорні діри підошов
Привели туди, де цвітуть сади,
Де сади…
Пр-в:
О, широкий світ!
Скільки довгих літ
На твоїх верстах
Шукав Христа…
Вічний Пілігрим
Скинув маску й грим,
Вперше посміхнувсь –
Поряд був Ісус
ІІ
На морях
Я шукав дорогу-шлях,
Тільки сіль гірка
Танула в руках
І на вустах.
А в душі
Буревіїли дощі.
Сотні чорних хвиль
Розбивали штиль,
Тихий штиль…
ІІІ
Між пустель,
Між колючих гострих скель
Тратив час дарма –
Там стежок нема,
Ані дороги…
Тільки хтось
Шепотів: «Живий Христос»,
І любов вела
Аж до джерела
Живого.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Четверть века - Богдан Мычка Этот стих посвящается моей жене Людмиле и написан на 25-летие нашей свадьбы. Он является как бы продолжением стиха "Невесте".
